Об'єкт дослідження: особливості процесу формування структу-рно-функціонального стану кісткової тканини. Мета дослідження: удосконалення діагностики та корекції остеопенічних порушень при хронічних захворюваннях шлу-нково-кишкового тракту у дітей. Методи дослідження: клініко-анамнестичний, біохімічні, біофі-зичні, імунологічні, клініко-аналітичні, інформаційні, статистичні. Теоретичні і практичні результати: дослідження полягає в обґрунтуванні системних лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на патогенетичну корекцію властивих для хронічної патології шлунково-кишкового тракту порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей. На основі ви-вчення особливостей структурно-функціонального стану кісткової тканини, частоти і тяжкості його порушень, визначено діагнос-тичне та прогностичне значення клінічних, біохімічних та денситометричних показників для дітей з хронічними захво-рюваннями шлунково-кишкового тракту. З’ясовано характер і тяжкість остеопенічних порушень у дітей залежно від особ-ливостей клінічного перебігу хронічних захворювань шлун-ково-кишкового тракту, що дозволило удосконалити систему їх клінічного моніторингу. Визначені особливості механізму роз-витку порушень структурно-функціонального стану кісткової тка-нини у дітей з хронічною патологією шлунково-кишкового тракту залежно від нозологічного виду патології, що дозволяє удоскона-лювати лікувально-діагностичну тактику на етапах диспансериза-ції. Опрацьовано та апробовано алгоритм прогнозування остеопе-нії у дітей з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, застосування якого враховує ризик остеопенії за комплек-сом факторів. Удосконалено систему диспансерного нагляду дітей, хворих на хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, зокрема стосовно визначення потреби у диференційованій корекції порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини. Новизна: уперше з урахуванням регіональних референтних показників кількісної денситометрії та системоутворюючих факторів розроблено комплексну програму ранньої діагнос-тики остеопенічних порушень, що виникають на тлі поєдна-них хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту. Доведено, що синтропія хронічної патології органів травлення супроводжується остеопенічними порушеннями з диференціацією розладів кісткового ремоделювання залежно від нозологічного ви-ду патології шлунково-кишкового тракту. З’ясовано, що зни-ження міцності кісткової тканини у дітей з синтропією хро-нічних захворювань шлунково-кишкового тракту залежить від різних компонентів: у переважної частки хворих з синтропією хронічного гастродуоденіту та хронічного неспе-цифічного невиразкового коліту - знижується за рахунок трабекулярної, тоді як у дітей з хронічним гастродуо-денітом та патологією гепатобіліарного тракту - за рахунок оболо-нкової компоненти кістки. Доведено, що у дітей з остеопенічними порушеннями на тлі хронічних захворювань органів травлення має місце гальмування процесів мінералізації та кісткоутворення з прискоренням процесів кісткової резорбції. З’ясовано патогенети-чні особливості процесів ремоделювання кісткової тканини у дітей з хронічним неспецифічним невиразковим колітом, що характери-зуються активізацією кісткової резорбції унаслідок стимуляції ак-тивності остеокластів при підвищенні рівня прозапальних цитокі-нів. Досліджено механізми онтогенетично та патогенетично зумо-вленої синтропії порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей та визначені їх клініко-патогенетичні взаємозв’язки з давністю патологічного процесу та тяжкістю перебігу хронічного захворювання. Доведено, що у дітей з синтропією хронічного гастродуоде-ніту та хронічного неспецифічного невиразкового коліту у разі наявності остеопенічних порушень має місце накопи-чення умовно токсичних мікроелементів при одночасному зменшенні рівня есенціальних. Набула подальшого розвит-ку та клінічної конкретизації концепція ранньої діагнос-тики і прогнозування остеопенічних порушень у дітей, зокрема з синтропією хронічної патології шлунково-кишкового тракту, що дозволяє індивідуалізувати ліку-вальну тактику. Ступінь впровадження: основні результати дослідження впроваджені у лікувально - діагностичний процес дитячих відділень Харківської багатопрофільної клінічної лікарні №17, відділкової лікарні станції Шевченково Одеської залізниці, Харківських дитячих міських поліклінік №2 та №13, Харківської міської клінічної дитячої лікарні №19, Полтавської дитячої міської клінічної лікарні, Вінницької обласної клінічної дитячої лікарні та навчальний процес кафедр педіатричного профілю Харківського національного медичного університету та Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України. Сфера використання: медицина, педіатрія.
