Рамбурн С. М. Зміни показників жирнокислотного спектру, артеріального тиску, функціонального стану серця у хворих з метаболічним синдромом та їх медикаментозна корекція.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0409U003658

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.11 - Кардіологія

17-09-2009

Спеціалізована вчена рада

Д 26.003.08

Анотація

Дисертація присвячена питанням стану серцево-судинної системи та ліпідного обміну у хворих з метаболічним синдромом, а також ефективності застосування препаратів метаболічної дії (триметазидину та мілдронату). Для хворих з МС характерний більш важкий перебіг АГ, який підтверджується більшими показниками "навантаження тиском" за добу та, особливо, вночі, та вищою варіабельністю артеріального тиску. Встановлено, що при МС при переважанні концентричної гіпертрофії серця значно частіше зустрічається ексцентрична гіпертрофія і не реєструється нормальна геометрія серця. Також, у таких хворих частіше реєструються прогностично проблемні типи порушень діастолічної функції серця: псевдонормальний та рестриктивний. Серед порушень серцевого ритму для МС характерні пароксизми суправентрикулярних порушень серцевого ритму: пароксизмальної тахікардії та миготливої аритмії. Жирнокислотний спектр ліпідів мембран еритроцитів хворих з метаболічним синдромом характеризується збільшенням насиченості та зменшенням ненасиченості за рахунок арахідонової, міристинової та докозагексаєнової кислот.Триметазидин в комплексному лікуванні метаболічного синдрому сприяє поліпшенню насосної функції серця та змінює жирнокислотний склад ліпідів мембран еритроцитів: зменшує рівень лінолевої кислоти та значно підвищує рівень арахідонової кислоти. При цьому препарат не впливає на показники артеріального тиску. Включення мілдронату в комплексне лікування метаболічного синдрому не впливає на показники жирнокислотного складу мембран еритроцитів, поліпшує насосну функцію серця та підсилює гіпотензивний ефект лізиноприлу у хворих з метаболічним синдромом. Комбінація обох засобів нормалізує жирнокислотний спектр ліпідів мембран еритроцитів, зменшує надшлуночкові пароксизмальні порушення серцевого ритму, поліпшує насосну функцію серця та сприяє додатковому позитивному впливу на параметри добового моніторування артеріального тиску.

Файли

Схожі дисертації

0524U000129

Рековець Оксана Леонідівна

Клініко-патогенетичне обгрунтування індивідуалізованих діагностичних підходів та лікувальних програм при резистентній артеріальній гіпертензії

0523U100016

Масловський Валентин Юрійович

Прогностичне значення різних клініко-інструментальних маркерів і варіантів базової терапії для оцінки якості життя і характеру перебігу інфаркту міокарда без елевації сегменту ST

0421U103208

Ковбаснюк Юрій Васильович

Структурно-функціональний стан міокарда та особливості плазмового гемостазу в пацієнтів з фібриляцією передсердь і різним індексом маси тіла

0821U101742

Танська Ольга Олександрівна

Критерії відбору пацієнтів для включення в лист очікування на трансплантацію серця

0821U101115

Кутя Інна Миколаївна

Патогенетичне та прогностичне значення васкулоендотеліального фактора росту–А при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегменту ST