Демина Е. Г. Соцреалістичний дискурс прози Ф. Гладкова 1920-1930-х років.

На матеріалі прози Ф. Гладкова про соціалістичне будівництво в дисертації досліджено взаємодію ідеологічного й власне реалістичного в соцреалізмі 1920-1930-х років. Детально розглянуто обов'язковий для літератури тих років образ ворога, показано його стереотипність у романах "Цемент", "Энергия", повісті "Новая земля". Аналіз метафорики образу (інфернальна, хтонічна, тератологічна) свідчить про його міфологічну природу. У роботі розглянуто протиріччя образу внутрішньопартійного ворога, "аморального комуніста", який став основою для формування типів вождя й сексота у Ф. Гладкова. Реалізм Ф. Гладкова уподібнюється натуралізму фізіологічного нарису. У роботі порівнюються його прояви в документальних нарисах і художній творчості письменника. Здійснений текстологічний аналіз різних редакцій творів Ф. Гладкова дозволяє зробити висновок про витіснення натуралізму, що уможливлював зображення неприкрашеної картини сталінської дійсності, далекою від життя "ідеологічно виправданою правдоподібністю".