Губарь А. О. Експериментально-клінічне дослідження сечових конкрементів методом рентген-комп'ютерної денситометрії для вибору тактики лікування сечокам'яної хвороби

Дисертацію присвячено вивченню рентгенкомп'ютерної денситометрії сечових конкрементів для визначення оптимальних режимів дистанційної літотрипсії. Представлені результати дистанційної літотрипсії 147 сечових конкрементів в експерименті та лікування 270 хворих на сечокам'яну хворобу. Встановлена залежність щільності каменів від їх мінерального складу: щільність каменів оксалатів сягає 1114,24±109,46 од. Hu, урати мають 264,65±55,47 од. Hu, фосфати - 625,41±74,59 од. Hu, щільність каменів змішаної будови сягає 839,31±61,42 од. Hu. Доведено, що для ефективної дезінтеграції сечового конкременту при низькій його щільності потрібно 400-1500 імпульсів ударних хвиль, при середній - 1501-3000 ударних хвиль, при високій - 3001-4500 ударів і при дуже високій щільності каменя проведення ДУХЛ не доцільне. Розроблений лікувально-діагностичний алгоритм проведення дистанційної ударно-хвильової літотрипсії у хворих на сечокам'яну хворобу дозволяє підвищити ефективність лікування хворих з каменями сечоводів. Розроблені режими дистанційної літотрипсії у хворих на сечокам'яну хворобу дозволяють вірогідно у 1,4-2 рази зменшити активність маркерів деструкції епітелію канальців ( -глутамілтрансферази, лейцинамінопептидази N-ацетіл- -Д-глюкозамінідази та глікозаміноглікани) в сечі, порівняно з традиційним режимом літотрипсії, зменшити ступінь пошкодження паренхіми нирки, покращити перебіг післяопераційного періоду, прискорити самостійне відходження фрагментів каменя та зменшити кількість ускладнень з 25% при традиційних режимах до 12%.