Об'єкт: ендопротезування кульшової западини при наслідках реактивних артритів кульшового суглоба. Мета: покращити результати ендопротезування кульшового суглоба при наслідках реактивних артритів шляхом біомеханічного обґрунтування методик пластики дефектів кульшової западини. Методи дослідження: клінічні, рентгенологічні, метод математичного моделювання, статистичні. Одержані нові знання щодо напружено-деформованого стану кульшової западини при ендопротезуванні в умовах збереження субхондрального шару, його змін при наявності різних типів дефектів стінок западини, обумовлених наслідками реактивних артритів кульшового суглоба, та можливості його відновлення за рахунок різних варіантів пластики. Встановлено, що при ендопротезуванні, в умовах збереження субхондрального шару і відсутності дефектів, напружено-деформований стан кульшової западини відповідає напружено-деформованому стану кульшової западини в нормі. Доведено, що при ендопротезуванні, в умовах наявності різних типів кісткових дефектів, обумовлених наслідками реактивних артритів кульшового суглоба, загальний рівень напружень кульшової западини значно підвищується та утворюються додаткові зони концентрації напружень, що локалізуються на стінках та у ділянках дефектів западини. Уперше встановлено, що при моделюванні запропонованих варіантів пластики різних типів дефектів кульшової западини, обумовлених наслідками реактивних артритів кульшового суглоба, рівень напружень у кульшовій западині при ендопротезуванні суттєво знижується та його показники наближаються до рівня напружень при ендопротезуванні в умовах відсутності дефектів та зі збереженням субхондрального шару. Були розроблені та клінічно апробовані біомеханічно обґрунтовані методики пластики різних типів дефектів кульшової западини, обумовлених наслідками реактивних артритів, при ендопротезуванні. Проведений аналіз результатів застосування розроблених методик пластики різних типів дефектів кульшової западини у хворих з наслідками реактивних артритів кульшового суглоба при ендопротезуванні засвідчив їх ефективність та можливість їх використання в клінічній практиці для покращання результатів ендопротезування хворих з цією тяжкою патологією кульшового суглоба. Результати досліджень впроваджено в клінічну практику Державної установи "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Академії медичних наук України", Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, ортопедичного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні, травматологічного відділення СМСЧ-6 м. Дніпропетровськ, травматологічного відділення Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А. Новака, включено у навчальний процес кафедри ортопедії та травматології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.
