Косенко А. В. Організаційно-економічний механізм комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності підприємства

Об'єкт дослідження: процеси комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності (ОІВ) на машинобудівних підприємствах. Мета дослідження: обґрунтування теоретичних основ, методичних рекомендацій і науково-практичних пропозицій з формування і реалізації механізму комерціалізації ОІВ на прикладі машинобудівних підприємств. Методи дослідження та апаратура: системний підхід - при аналізі категоріального апарату та сучасних систем вартісної оцінки ОІВ; експертні оцінки - для визначення питомої ваги показників оцінки чинників впливу на рівень доходності ОІВ; аналізу і синтезу, міжсистемного підходу, спостереження, порівняння, узагальнення, абстрагування і формалізації - для обґрунтування положень вартісної оцінки ОІВ. Теоретичні та практичні результати: уточнено понятійний апарат, що досліджується; обґрунтовано залежність комерційного потенціалу ОІВ від часу початку його комерціалізації; розроблено методичний підхід до прийняття рішень щодо вибору напряму використання ОІВ; розроблено процес комерціалізації ОІВ і рекомендацій до її економічної оцінки; методичні засади вартісної оцінки ОІВ на основі модифікованого середньовагового методу та з використанням загальних і специфічних факторів впливу на вартість ОІВ; надано рекомендації з встановлення ринкової ціни на ОІВ; розроблено організаційні засади комерціалізації ОІВ на основі процесового та функціонального підходів; надано рекомендації по вдосконаленню збуту ОІВ з використанням механізму подвійного брокерства. Новизна: вперше обґрунтовано і класифіковано особливості ОІВ як товару, які були розділені на ті, що розширюють і ті, що обмежують ринкові можливості ОІВ, що надає можливість з'ясувати статус ОІВ на ринку як специфічного товару, який потребує спеціального економіко-правового механізму комерціалізації. Удосконалено організаційне забезпечення комерціалізації ОІВ на основі процесового підходу, яке, з метою узгодженості дій всіх підрозділів підприємства, на відміну від діючого в цей час механізму, розподілене на дві складові: основна частина - процеси трансферу або комерціалізації ОІВ; допоміжна - організаційні, техніко-економічні та правові процеси, що забезпечують підвищені можливості комерціалізації ОІВ і знаходяться з нею в тісному взаємозв'язку; ринкові засади формування ціни на ОІВ з використанням механізму раціонального поєднання мінімальних запитів власника та максимальних можливостей потенційного споживача результатів інтелектуальної праці, який дозволяє за допомогою маркетингового поля договірних відносин знайти оптимальне значення вартості ОІВ, що, в порівнянні з наявною методичною базою, дозволяє збалансувати ринок інтелектуального продукту та оптимізувати процеси його комерціалізації.