Об'єкт дисертації - сучасне українське літературне мовлення в різному темпі. Предмет дослідження - акустичні характеристики голосних звуків (тривалість, частотний спектр, інтенсивність), а також темп мовлення. Актуальність роботи полягає в необхідності вияву інвентарю звукових одиниць мови, визначення системних відношень між ними та опису їхнього функціонування у реальних мовленнєвих актах. У дисертації схарактеризовано голосні звуки за акустичними параметрами в різних позиціях у слові залежно від темпу мовлення, зокрема, досліджено частотний спектр, тривалість та інтенсивність у повільному, нормальному й швидкому темпі. Розглянуто темп як надсегментну одиницю мовлення. Установлено співвідносність темпу з мовцем і мовою. Визначено природу, місце і роль темпу у фонетичній системі української мови. На основі проведених експериментів розмежовано темп українського мовлення на повільний, нормальний і швидкий. Вивчено акустичні параметри голосних звуків української мови на тлі ідеальної вимови та в живому мовленні. Зафіксовано частковий вплив темпу на акустичні характеристики вокалізму. Зроблено висновок про формальні і структурні акустичні ознаки звуків. У дисертації як основний використано експериментально-фонетичний метод із залученням слухового прийому та інструментальних прийомів (спектрографування, осцилографування, інтонографування). Застосовано також порівняльний, описово-аналітичний та математично-статистичний методи. Результати дослідження можуть бути використані у практиці вищої школи, на спеціальних курсах та семінарах з експериментальної фонетики, у дослідженні типології фонетичних систем різних мов, на заняттях з удосконалення техніки мовлення. Здобутки дисертації можна застосовувати для автоматичного синтезування українського мовлення, передавання українськомовного сигналу через канали зв'язку, у фоноскопічній експертизі, криміналістичній практиці, психології тощо. Значний експериментальний матеріал, отриманий автором (спектрограми, осцилограми, інтонограми), який у сукупності представляє цілісну акустичну картину сучасної української літературної мови, та методика його опрацювання можуть бути корисними для подальших фонетичних досліджень.
