Нечай О. В. Ефективність застосування небівололу при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST

Об'єкт - гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST (ГІМЕST), вплив бета-адреноблокаторів на клінічний перебіг ГІМЕST, показники ендотеліальної дисфункції (ЕД), системного запалення, інтервалу QT, варіабельності ритму серця (ВРС). Мета - покращити ефективність лікування хворих на ГІМЕST на основі вивчення впливу небівололу на клінічний перебіг хвороби, показники функції ендотелію і системного запалення, ВРС та гомогенність процесів де- і реполяризації міокарда. Методи - клінічні, лабораторні, інструментальні, статистичні. Новизна - встановлено, що виражені порушення ЕД, наявність системного запалення, розлади процесів де- і реполяризації міокарда та ВРС на момент поступлення в стаціонар і сповільнена їх нормалізація асоціюють з ускладненим перебігом ГІМЕST; встановлено, що небіволол перевищує ефективність метопрололу за впливом на систолічну функцію ЛШ та антиаритмічним ефектом; з'ясовано, що лікування небівололом ефективніше, ніж метопрололом, у хворих з переднім ГІМЕST, пацієнтів без реперфузії, з ФВ<40,0% в перші 3 доби та з ГЛШН І класу при поступленні, добре переноситься хворими; встановлено, що застосування небівололу оптимізує показники ЕД і системного запалення, інтервалу QT та ВРС. Результати - визначено предиктори ускладненого перебігу ГІМЕST; розроблено рекомендації щодо застосування небівололу у хворих на ГІМЕST; впроваджено у практику ряду лікувальних закладів та науковий і навчально-методичний процес. Галузь - медицина.