Пічугіна Т. Є. Романна творчість Германа Броха: проблеми поетики.

Об'єкт - твори Г. Броха. Мета - визначення естетичних засад та особливостей поетики романістики Г. Броха. Методи - історико-поетологічна, структуралістська, семіотична та герменевтична методології і методики. У дисертації вперше у вітчизняному літературознавстві здійснено комплексний аналіз романістики австрійського письменника ХХ ст. Германа Броха, яка розглядається в контексті формування та розвитку поетики західноєвропейського модерністського роману (А. Жід, М. Пруст, Дж. Джойс, Р. Музіль). На прикладі трилогії "Сновиди" та роману "Безневинні" досліджуються особливості творчої реалізації брохівської концепції "поліісторичного роману", наголошується на амбівалентності як основному художньому принципі письменника в цих творах. У процесі аналізу роману "Чари" виявляються засоби модернізації міфологічного матеріалу: політизація міфу, введення екзистенціалістської проблематики, "ліризація" оповіді. Новаторство Г. Броха як історичного романіста полягає в синтезі досягнень модернізму, поєднанні внутрішнього монологу з потоком історії (роман "Смерть Вергілія"). Сфера - навчальний процес.