Кладієв А. П. Клініко-патогенетична характеристика пізнього епілептичного синдрому у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній єлектростанції

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0410U000213

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.15 - Нервові хвороби

26-11-2009

Спеціалізована вчена рада

Д 26.613.01

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

Анотація

Об'єкт дослідження - пізній епілептичний синдром у осіб, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції; мета - покращити діагностику та лікувальну тактику пізнього епілептичного синдрому у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, базуючись на вивченні особливостей нейрофізіологічних, нейровізуалізаційних, лабораторних змін; методи - клініко-неврологічні, лабораторні, нейрофізіологічні, нейровізуалізаційні, статистичні; новизна - вперше на підставі кореляційного аналізу при зіставленні клініко-неврологічних показників та даних інструментального дослідження встановлено діагностичні характеристики стану мозкового кровообігу і електрогенезу мозку при пізньому епілептичному синдромі, вперше у даної категорії хворих проаналізовано зв'язок з особливостями електролітного, енергетичного обмінів та вільнорадикального окислення ліпідів варіантів клінічного перебігу пізнього епілептичного синдрому, виявлено, що у них переважають судомні фокальні і генералізовані напади, доведено доцільність тривалого застосування комбінації антиконвульсантів і антиоксидантів; результати - на підставі досліджень встановлено, що пізній епісиндром, в структурі якого у ліквідаторів наслідків аварії переважають генералізовані судомні напади, виникає через 10±3,6 років після перебування на Чорнобильській електростанції, а його розвитку передують пароксизмальні вегетативні розлади; визначено суттєві зміни церебрального електрогенезу і мозкової гемодинаміки; у пацієнтів з декомпенсацією пізнього епісиндрому суттєво змінювалося співвідношення електролітів крові і стану вільнорадикального окислення; встановлено залежність морфо-структурних змін мозку від типу епінападів, взаємозв'язок енергетичного обміну та мозкової гемодинаміки; доведено, що гліатілін спільно з антиконвульсантами сприяє нівелюванню епінападів, зменшенню нейрондинамічних змін, відновленню лінійної швидкості кровообігу; впроваджено у практику неврологічних відділень Обласної клінічної лікарні і Обласної лікарні №2, Обласного психоневрологічного диспансеру, міських лікарень №7, №10 м. Луганська, а також у педагогічний процес Луганського медичного університету; галузь використання - лікувально-діагностичний процес неврологічних відділень, педагогічний процес кафедр неврології медичних навчальних закладів.

Файли

Схожі дисертації

0524U000067

Таряник Катерина Анатоліївна

Оптимізація діагностичних та лікувальних підходів різних форм хвороби Паркінсона

0424U000014

Чиняк Ольга Сергіївна

Діагностична значущість деяких інтерлейкінів у диференціальній діагностиці вікозалежних деменцій

0523U100232

Фломін Юрій Володимирович

Динаміка та ступінь відновлення пацієнтів з церебральним інсультом при лікуванні в інтегрованому інсультному блоці у різні періоди захворювання

0523U100217

Говбах Ірина Олександрівна

Клініко-експериментальне дослідження корекції функціональних порушень при спадковій моторно-сенсорній нейропатії 1А типу

0522U100121

Маньковський Дмитро Станіславович

Пацієнт-орієнтована стратегія неврологічного супроводу кардіохірургічних хворих з гіпоксично-ішемічними ураженнями головного мозку (клінічний патоморфоз, фактори ризику, критерії діагностики та прогнозу).