Різник О. І. Зміни ендотеліальної функції і внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою та їх медикаментозна корекція

Дисертація присвячена дослідженню внутрішньосерцевої і системної гемодинаміки у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою. Доведено їх взаємозв'язок зі станом ендотеліальної функції, віком хворих та ступенем артеріальної гіпертензії, а також запропоновані рекомендації щодо ефективного лікування таких хворих. На підставі комплексного обстеження хворих похилого віку, які перенесли інфаркт міокарду та мають артеріальну гіпертензію, встановлено, що у них спостерігається розвиток післяінфарктного ремоделювання серця і ендотеліальна дисфункція, які прогресують відповідно до ступеня артеріальної гіпертензії, віку та функціонального класу ХСН. Для хворих похилого віку характерна наявність тісних кореляційних зв'язків між основними показниками діастолічної і систолічної функцій лівого шлуночка, системної гемодинаміки, а також рівнем ендотеліну-1 та кінцевих метаболітів оксиду азоту в сироватці крові, які підтверджують роль ендотеліальної дисфункції у розвитку важких ускладнень ІХС у поєднанні з ГХ. Терапія карведилолом та периндоприлом через 12 тижнів лікування супроводжується вірогідним зниженням рівня артеріального тиску до цільового і дозволяє не тільки покращити ендотеліальну функцію судин, але й систолічну та діастолічну функцію міокарду лівого шлуночка серця у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою.