Назаров Г. О. Оптимізація моніторингу адекватності продовженої епідуральної анестезії при операціях на судинах нижніх кінцівок

В роботі приводяться результати дослідження 97 хворих з захворюваннями судин нижніх кінцівок, у яких проводилась оцінка адекватності епідуральної анестезії. Вивчена вихідна тяжкість контингенту хворих, яка обумовлена основною патологією й супутніми захворюваннями, а також травматичність операцій у судинній хірургії при захворюваннях судин нижніх кінцівок. Для оптимізації оцінки адекватності продовженої епідуральної анестезії запропонована методика спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму та артеріального тиску. Встановлено, що лідокаїн при використанні його для продовженої епідуральної анестезії є ефективним препаратом. Виявлено, що дані спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму та артеріального тиску протягом продовженої епідуральної анестезії вказують на достатній рівень симпатичної блокади як складової епідурального блоку. Визначені основні маркери адекватності продовженої епідуральної анестезії при проведенні моніторингу методом спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму та артеріального тиску – показники SLFn та SHFn, які дозволяють попереджати розвиток недостатньої продовженої епідуральної анестезії й індивідуалізувати її. Підтверджена інформативність моніторингу адекватності епідуральної анестезії за допомогою спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму та артеріального тиску комп’ютерним комплексом АРС-2 дослідженням показника концентрації адреналіну крові – загальноприйнятим маркером адекватності анестезії. Отримані дані дозволяють рекомендувати методику продовженої епідуральної анестезії лідокаїном з моніторингом адекватності методом спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму та артеріального тиску для знеболювання при операціях на судинах нижніх кінцівок.