Тепла О. В. Особливості клінічного перебігу диференційованого раку щитоподібної залози у віддаленому післяопераційному періоді в осіб, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС

Встановлено, що зовнішнє опромінення, незалежно від внутрішнього, може сприяти розвитку диференційованого раку щитоподібної залози (ДРЩЗ) серед населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, при дозі менше 10 сГр за рахунок промоторної дії опромінення, а при дозі 10 сГр і більше - його індукуючої дії. Не виявлено лінійної залежності між дозою зовнішнього опромінення в діапазоні від 0,1 сГр до 74,9 сГр і терміном виникнення ДРЩЗ після опромінення. За даними уніваріантного аналізу на тривалість безрецидивного періоду впливають абляційна радіойодтерапія, стадія Т, гістологічна форма раку, рівень тиреотропного гормону та об'єм резекції щитоподібної залози. Мультиваріантний аналіз показав наявність незалежного прогностичного впливу на тривалість безрецидивого періоду стадії Т за класифікацією ТNМ і проведення 131I-терапії. Створена бальна система оцінки ризику рецидиву ДРЩЗ. Внесені доповнення до схеми довготривалого моніторингу хворих. Вперше були досліджені фактори, які впливають на вірогідність виникнення злоякісних пухлин інших локалізацій у хворих на ДРЩЗ, що зазнали впливу опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС.