Пендраковський К. В. Хірургічне лікування пролежнів у постраждалих із поєднаною спинальною травмою

Метою дисертації є підвищення ефективності хірургічного лікування пролежнів у постраждалих з поєднаною спинальною травмою шляхом комплексного підходу до хірургічного лікування пролежневої рани. Проаналізовані результати лікування 121 постраждалого з пролежнями при поєднаній спинальній травмі в реабілітаційному періоді травматичної хвороби. 69 постраждалим, які склали основну групу дослідження, проводили комплексне хірургічне лікування з використанням розробленої методики пластики і передопераційної підготовки пролежневої рани з використанням бальнеологічних чинників і визначенням об'єктивних критеріїв готовності пролежневої рани до операції, 52 постраждалим (контрольна група) використовували традиційну підготовку рани до операції. Для підвищення ефективності пластичних операцій при пролежнях розроблена схема передопераційної підготовки пролежневої рани, яка дозволяє скоротити час підготовки з 20,1±1,4 в контрольній до 8,5±1,5 діб в основній групі. При вивченні результатів досліджень визначили, що найбільш достовірним об'єктивним критерієм готовності рани до пластичної операції є рівень антиендотоксинових антитіл. В результаті проведених досліджень визначені покази, терміни і методи виконання пластичних операцій при пролежнях у постраждалих з поєднаною спинальною травмою. Розроблений спосіб хірургічного лікування пролежня області сідничного горба і вдосконалена методика ушивання рани після видалення пролежня. При порівнянні результатів лікування в двох групах з'ясували, що розроблене комплексне хірургічне лікування пролежнів у постраждалих з поєднаною спинальною травмою в основній групі дозволило зменшити тривалість лікування на 15,2±1,1 доби, кількість рецидивів пролежня на 10,5%, післяопераційних ускладнень на 24,4%