Савчук Р. В. Роль енергетичних змін тканини детрузора в патогенезі розвитку гіперактивного сечового міхура (експериментальне дослідження).

Дисертація присвячена експериментальному обгрунтуванню принципової стратегії в лікуванні гіперактивного сечового міхура на підставі вивчення динаміки структурно-біоенергетичних і функціональних змін детрузора під впливом нових хімічних сполук, які мають поєднану енерготропну й антихолінергічну активність. За допомогою дослідження на ізольованому сечовому міхурі встановлено мінімальні ефективні концентрації досліджуваних сполук (нікотиноїлгідразон парадиметиламінобензальдегід (HNdb), комплекс германію (IV) з HNdb, комплекс германію (IV) з нікотинамідом, кверцетин та троспію хлорид), які були використані протягом 21 доби у тварин з експериментальним гіперрефлекторним сечовим міхуром. Досліджено патофізіологічні зміни в детрузорі у тварин із ГСМ, в основі яких лежить метаболічна дезорганізація, ушкоджувальний вплив на мембрани клітин детрузора продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів, а також зниження рівнів ферментів антиоксидантного захисту, Са2+-АТФ-ази, активізації енергетичного профілю, що перебігає з перевитратою ене-ргетичних запасів. Доведена ефективність в лікуванні експериментального гіперактивного се-чового міхура комбінації м-холіноблокаторів і енерготропних препаратів, на прикладі троспію хлориду і кверцетину, які стабілізують показники енергетичного обміну в клітинах детрузора, що свідчить про стабілізацію цитоенергетич-ного потенціалу клітини.