Ватліцов Д. В. Радіаційні пошкодження ізольованих сперматозоїдів різних видів експериментальних тварин та людини

Досліджено закономірності дії іонізуючого випромінювання на фізіологічні, морфологічні та біохімічні показники сперматозоїдів експериментальних тварин та людини. Встановлено, що сперматозоїди радіорезистентні клітини і мають високі порогові дози, так сперматозоїди мишей повністю втрачали здатність до пересування лише при дозі опромінення 2500 Гр, в той час як спер-матозоїди людей втрачали рухливість вже при дозі 400 Гр. Вивчення морфологічних змін сперматозоїда підтвердило, що основною мішенню гамма-променів є цитоплазматична мембрана, дослідження показали, що під дією ІВ відбувається перфо-рація плазмалеми, а збільшення дози опромінення призводило до руйнування внутрішніх структур сперматозоїда аж до порушення цілісності та відриву деяких складових частин, зокрема голівки. Було виявлено, що навіть неперфорована плазмалема ушкоджувалась, проте дослідження сольової та кислотної резистентності виявили зростання опірної здатності сперматозоїдів підвищеним кон-центраціям іонів натрію та водню при певних дозах опромінення, так сперматозоїди щурів після опромінення гамма-променями в дозі 8 Гр виявили найвищу здатність до опору підвищеним конце-нтраціям іонів. Було виявлено, що опромінення в дозі 8 Гр активує ГП, ГР, СОД та каталазу, що, ймовірно, призводить до активації резервів клітин, і в свою чергу, відображається на фізіологічних показни-ках сперматозоїдів. Встановлено, що найбільш радіорезистентними є сперматозоїди мишей, а найбільш радіочутливими - сперматозоїди людини. Вивчено особливості радіаційно зумовленої інактивації та закономірності пошкодження генетичного матеріалу.