Курмакаєва Н. П. Закономірності заповнення позиції головного члена безособових речень у зв'язку з дією принципу функціональної еквівалентності.

Об'єкт - безособовість як "категорія граматичного мислення" й безособові речення як спосіб її існування в мові й мовленні. Мета - уточнення об'єму поняття "безособове речення", виявлення закономірностей заповнення синтаксичної позиції головного члена безособових речень. Методи - описовий, структурний, трансформаційний, інтроспективний; дистрибутивний аналіз. У дисертації досліджено закономірності заповнення позиції головного члена (ГЧ) безособових речень (БР) спеціалізованими й неспеціалізованими словоформами у зв'язку з дією принципу функціональної еквівалентності. Здійснено системний аналіз репрезентантів цієї позиції й функції у межах функціонально-граматичного підходу. З'ясовано, що позиція ГЧ БР з погляду закономірностей її заповнення у системі й узусі демонструє різні ступені спеціалізації словоформ-репрезентантів. Спеціалізованими визнано безособові форми дієслів як морфологізовані члени речення. Інші репрезентанти є функціонально вторинні. Доведено, що вони як функціональні еквіваленти спеціалізованої словоформи не змінюють своєї частиномовної належності й співвідносяться з корелятами двоскладних речень як омосинтаксеми. Ієрархію репрезентантів предикативного ядра БР структуровано за принципом функціонально-граматичного поля відповідно до ступеня їх спеціалізації. Сфера - навчальний процес.