Газдюк П. В. Профілактика та лікування гнійно-некротичних ускладнень псевдокіст підшлункової залози

Робота базується на даних комплексного обстеження 132 хворих з псевдокістами підшлункової залози. Встановлено, що на підставі дослідження клініко-лабораторних та інструментальних даних ГНУ ПКПЗ діагностуються у 78,8% хворих. В діагностиці гнійно-некротичних ускладнень ПКПЗ рівень прокальцитоніну сироватки крові є чутливим (95,8%) та специфічним (92,0%) маркером. При цьому, збільшення IL-6, TNF-? та зменшення IL-4 залежить від ступеня інфікованості псевдокісти. Первине інфікування ПКПЗ встановлено у 72 (54,6%) хворих, з яких І ступінь (до 105 КУО/мл) обсіменіння визначена у 32 (44,5%), ІІ ступінь (105 - 106 КУО/мл) - у 35 (48,6%), ІІІ ступінь (від 107 КУО/мл) - у 5 (6,9%) хворих. Розроблена методика ОКТ в комплексному хірургічному лікуванні ПКПЗ з концентрацією озону в ОФР - від 8 до 15 мг/л та розфокусованим НІЛВ у постійному режимі генерації із довжиною хвилі опромінення ? - 0,63 мкм при середній потужності 1,5 мВт при експозиції 15 хвилин. Застосування методики ОКТ дозволило попередити вторинне інфікування ПКПЗ. Впроваджене мініінвазивне хірургічне лікування у поєднанні з озоно-квантовою терапією дозволило підвищити частоту санування порожнини кісти з 25,6% до 61,3%, досягти облітерації кісти у 12,9% хворих, знизити частоту післяопераційних ускладнень з 15,2% до 4,0%, скоротити загальний ліжко-день при неінфікованих ПКПЗ з 27,1±1,4 до 22,1±1,3 (Р<0,05), при інфікованих з 47,6±1,4 до 31,7±1,3 (Р<0,05).