Ракитська І. В. Вибір оптимальних лікувальних режимів при системному червоному вовчаку

Об'єкт дослідження - модифікація клініко-лабораторних проявів та перебігу системного червоного вовчака під впливом індукційної імуносупресивної терапії; мета - підвищити ефективність індукційної терапії на основі оптимізації вибору її режимів залежно від клінічного варіанту захворювання та його ступеня активності; методи - клінічні, імунологічні, інструментальні, морфологічні, статистичні; новим є вивчення клініко-лабораторних особливостей "легкого" і "тяжкого" системного червоного вовчаку та оцінка ефективності різних режимів індукційної імуносупресивної терапії; результати - при "легкому" клінічному варіанті зростання активності супроводжується збільшенням частоти назофарингеальних виразок, артритів, серозитів, лімфаденопатії і високої лихоманки; при "тяжкому" помірна активність представлена нефатальним міокардитом, а висока - тяжкими ураженнями серця, нирок, легенів і життєзагрозливими гематологічними порушеннями; факторами, які асоціювалися з відсутністю ефекту терапії, стали тривалість захворювання більш ніж 6 місяців, наявність пульмоніту та низька прихильність хворих до лікування; розроблено алгоритм вибору оптимального режиму індукційної терапії залежно від клінічного варіанта захворювання та вихідного індексу його активності; впроваджено в роботу центральної міської клінічної лікарні № 1 м. Донецька, міської лікарні № 5 м. Донецька, центральної міської клінічної лікарні № 9 м. Донецька та міської лікарні м. Українськ Донецької області, обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечнікова м. Дніпропетровська, а також у педагогічний процес Донецького національного медичного університету ім. М. Горького; галузь використання - лікувально-діагностичний процес терапевтичних, ревматологічних і нефрологічних відділень, педагогічний процес терапевтичних кафедр медичних навчальних закладів.