Маковійчук Я. О. Оптимізація лікування ендотоксикозу у хворих з гнійно-септичними ускладненнями.

Дисертаційна робота викладена у 8 розділах. Переважну більшість пацієнтів відділення інтенсивної терапії складають хворі з нозологіями, котрі супроводжуються розвитком синдрому ендогенної інтоксикації (СЕІ). Ендотоксикоз, у свою чергу, ускладнює перебіг основного захворювання та перешкоджає реалізації комплексу лікувальних заходів, погіршує перспективи одужання. Первинною ланкою у формуванні ендотоксикозу при гнійно-септичних ускладненнях є дія екзо- та ендотоксинів на різні структури функціональних систем. Жодна з систем життєзабезпечення організму в цих умовах не може бути інтактною. Клінічною ознакою ендотоксикозу стає синдром системної запальної відповіді (ССЗВ), який трансформується в поліорганну недостатність чи неспроможність. Природна система детоксикації організму людини в цих умовах не завжди спроможна справитися з даною патологією, тому в клініці широко застосовуються різні методи детоксикації. Пріоритетним методом детоксикації на сьогоднішній день є плазмаферез (ПФ). Аналіз літературних джерел світової практики застосування ПФ свідчить за ефективність даного методу в самих різних галузях медицини.