Заєць В. В. Особливості неонатальної адаптації новонароджених від матерів з токсоплазмовою інфекцією (діагностика та лікування).

Дисертація присвячена актуальному питанню сучасної неонатології - ранній діагностиці та лікуванню токсоплазмової інфекції у новонароджених. Для ранньої постнатальної діагностики внутрішньоутробного інфікування токсоплазмою новонароджених було використано визначення специфічних антитіл Ig G та Ig М, полімеразної ланцюгової реакції та обстеження плаценти за допомогою імуногістохімічного методу. Діагноз внутрішньоутробного інфікування токсоплазмою у ранньому неонатальному періоді слід вважати верифікованим при виявленні специфічних імуноглобулінів G та M антитіл у крові новонародженого у діагностично значимих титрах, наявності рівня експресії антигену ІЛ-6 у 2-3 бали у плаценті; позитивній полімеразній ланцюговій реакції, наявності ехо-включень та поренцефалічних псевдокіст в перивентрикулярних ділянках при нейросонографії. Виявлені зміни імунологічного статусу новонароджених спонукали до включення в комплекс лікування дітей з підтвердженим внутрішньоутробним інфікуванням специфічного імуноглобуліну людини проти Тoxoplasma gondii. Доведена висока ефективність специфічного лікування (поліпшення клінічного стану новонароджених, регресія та ліквідація синдромів дизадаптації, зменшення рівня специфічних Ig G та Ig М антитіл, позитивна динаміка показників неспецифічної резистентності організму), що дозволило рекомендувати його для впровадження в практику.