Ібрагім М. Ю. Клінічне значення еходоплерографії щитоподібної залози та йодурії для оптимізації лікування хворих на дифузний нетоксичний зоб

Об'єкт дослідження: дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ), оптимізація його лікування. Мета дослідження: визначити клінічне значення еходоплерографії щитоподібної залози (ЩЗ) для оптимізації призначення фармацевтичних препаратів йодиду калію хворим на ДНЗ з урахуванням наявності йодного дефіциту. Методи дослідження та апаратура: загальноклінічні, інструментальні (сонографія, еходоплерографія ЩЗ), імуноферментний метод (ELISA), статистичні; УЗД-апарат Aloca SSD-1700, "Уком-1"-"Іономір універсальний ЕВ-74". Теоретичні та практичні результати: проведена комплексна оцінка стану йодурії, швидкості кровоплину, опірності стінок артеріальних судин в ЩЗ хворих на ДНЗ, які проживають на території легкого йодного дефіциту. Матеріали дослідження свідчать про те, що для лікування ДНЗ провідне місце має бути відведено препаратам йоду. Прискорення кровоплину і зменшення судинного опору свідчить про нормалізацію кровообігу в ЩЗ під впливом препаратів йоду. Метод еходоплерографії ЩЗ є зручним неінвазивним способом контролю за ефективністю і тривалістю лікування хворих на ДНЗ. Новизна: в результаті узагальнення даних, отриманих при дослідженні йодурії, волюметрії та доплерографії ЩЗ у хворих на ДНЗ, встановлено, що в ЩЗ відбувається уповільнення швидкості кровоплину і підвищення опору судинної стінки у всіх вікових групах незалежно від статі. Виявлено зв'язок між рівнями тиреотропного гормону та індексом опору судин. Ступінь впровадження: дані, отримані при виконанні роботи впроваджені в практичну роботу Київського міського клінічного Центру ендокринології та обміну речовин. Галузі використання: ендокринологія. (див. продовження)