Мостовий С. Є. Стан внутрішньосерцевої, печінкової гемодинаміки та мікроциркуляції у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця з супутніми дифузними захворюваннями печінки.

У хворих на ІХС по мірі погіршення систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) відзначається прогресування розладів печінкової гемодинаміки, мікроциркуляції та ендотеліальної дисфункції. При зменшенні фракції викиду ФВлш погіршується ендотелійзалежна вазодилатація (ЕЗВД); стан ендотелійнезалежної вазодилатації (ЕНВД) гірший при помірній систолічній дисфункції ЛШ, а при подальшому зниженні його ФВлш суттєво не змінюється. Залежність характеру діастолічного наповнення ЛШ від стану гемодинаміки залежить від ФВлш: серед хворих з збереженою систолічною і діастолічною функцією товщина стінок ЛШ менша; серед хворих з зниженою систолічною функцією при рестриктивному і псевдонормальному типах діастолічного наповнення розміри камер серця більші; при вираженій систолічній дисфункції у хворих з псевдонормальним і рестриктивним мітральним потоком значення ЕНВД та фактора Віллебранда нижчі. При наявності дифузних захворювань печінки (ДЗП) у хворих на ІХС зі збереженою та зниженою скоротливістю ЛШ відзначаються більші розміри правого шлуночка та товщина його стінки, більші величини фактору Віллебранда та циркулюючих ендотеліоцитів; при відносно збереженій ФВлш показники функції ендотелію, печінкового судинного опору кращі, а при зниженій ФВлш - гірші порівняно з хворими на ІХС без ДЗП.