Ємець Д. О. Хірургічне лікування сечоміхурово-піхвових нориць з використанням багатокомпонентного біологічного ранового покриття

Дисертація присвячена актуальній проблемі клінічної урології - підвищенню ефективності хірургічного лікування ДГПЗ шляхом науково обґрунтованої розробки комплексу заходів профілактики й усунення ІС, що є наслідком відміни альфа1-адреноблокаторів, тривалий час застосовуваних до операції.У дисертації доведено залежність у хворих на ДГПЗ частоти розвитку СНСШ після радикальної операції від тривалого доопераційного застосування альфа1-АБ, що виявляється у достовірно частішому розвитку ІС за умови відміни прийому препаратів у порівнянні з пацієнтами, що такого лікування не отримували або продовжили його в ранні післяопераційні терміни. На основі цієї залежності в комплексі з особливостями динаміки відновлення кровопостачання стінки цистоуретрального сегмента після операції та інтенсивності й тривалості гіперкатехолеміїї доведено існування "синдрому відміни" для застосування альфа1-АБ. Аналогічної залежності вияву СНСШ від доопераційного застосування інгібіторів 5-альфа-редуктази в післяопераційний період в разі їх відміни не встановлено.Розроблено і впроваджено у практичне застосування алгоритм лікування і профілактики СНСШ у пацієнтів, оперованих із приводу ДГПЗ, що дозволило знизити в 1,43±0,11 рази ймовірність розвитку порушень сечовипускання в післяопераційний період і забезпечити функціональні параметри сечовипускання, максимально наближені до фізіологічної норми в 92,57±3,41% випадків, а отже, поліпшити результати хірургічного лікування та якість життя оперованих пацієнтів.