Об'єкт дослідження - психологічні особливості особистості підлітка з порушеннями опорно-рухового апарату. Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови цілеспрямованого розвитку комунікативних якостей підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату. Методи дослідження. У роботі використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: теоретичні: аналіз, зіставлення, порівняння, узагальнення, систематизація; вивчення та аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми комунікативних якостей для обґрунтування теоретичних підходів до проблеми розвитку комунікативних якостей підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату; емпіричні: спостереження, бесіда, опитування, тестування, констатувальний та формувальний експеримент, психодіагностуючий метод (тест-опитувальник ставлення батьків до дітей (А.Я. Варга та В.В. Століна), тест-опитувальник "Соціально-психологічні характеристики суб'єкта спілкування" (В.О. Лабунська), "Шкала прийняття інших Фейя", "Шкала доброзичливості Кемпбелла", "Шкала довіри Розенберга", "Шкала ворожості Кука-Медлей", "Шкала маніпулятивного ставлення Банта", "Опитувальник міжособистісних стосунків Шутца"); методи математичної статистики: методи варіаційної статистики, зокрема факторний та кореляційний аналізи, обчислення процентних співвідношень. Для перевірки достовірності отриманих результатів застосовано непараметричний критерій Манна-Уітні для незалежних вибірок. Аналіз зв'язків між показниками здійснювався за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона rp. Наукова новизна отриманих результатів:визначено особливості розвитку комунікативних якостей підлітків із фізичними вадами, до яких віднесено: відчуття сильної потреби бути прийнятими соціальним оточенням та встановлювати близькі емоційні стосунки з іншими людьми, невизнання контролю над собою та домінування над оточуючими (переважно для отримання бажаного) у підлітків із незначними руховими та мовленнєвими розладами; надання переваги самотності, активному уникненні прийняття рішень та взяття на себе відповідальності, обережності при встановленні емоційних контактів, доброзичливості та неманіпулятивного ставлення до партнера по спілкуванню у підлітків з важкими руховими та мовленнєвими розладами; прояви цинічного ставлення до оточуючих, агресивної та ворожої поведінки, яка є своєрідним захисним механізмом та реакціями емансипації, що є характерним для всіх підлітків; розширено уявлення про відмінності особливостей розвитку комунікативних якостей підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату та без таких порушень, що виявляються у підлітків з фізичними вадами при взаємодії проявами обережності, агресивності, обережності при виборі осіб, з якими встановлюють глибокі емоційні стосунки; уточнено психологічні характеристики підлітка з фізичними вадами як суб'єкта спілкування в системі "батьки - однолітки - вчителі", а саме: труднощами спілкування в уявленні підлітків, їх батьків та вчителів є невміння партнера по спілкуванню поставити себе на місце іншої людини; труднощами спілкування з однолітками в уявленні підлітків є пересування під час спілкування, підозріле та неприязне ставлення до них однолітків та тривале спілкування з однією й тією ж людиною;дістали подальшого розвитку:характеристика ролі педагогічного спілкування як чинника становлення комунікативних якостей підлітків із фізичними вадами, а саме: в уявленні підлітків про соціально-психологічні характеристики спілкування в системі "вчитель - учень" труднощами є невміння поставити себе на місце іншої людини, співвіднести дії та вчинки людини з якостями її особистості, вимогливе ставлення до інших людей та бажання партнера більше говорити, ніж слухати;напрямки застосування методів активного соціально-психологічного навчання в роботі шкільного психолога з підлітками, які мають порушення опорно-рухового апарату. Практична значущість дослідження:результати дисертаційного дослідження використані при розробці навчально-виховних, просвітницьких програм у проектуванні освітніх систем для фахівців в галузях загальної психології, викладачам ВНЗ III-IV рівня акредитації під час розробки навчальних програм і відповідного навчально-методичного забезпечення системи підготовки майбутніх психологів. Ефект впровадження-високий. Сфера використання вищі навчальні заклади, психологічні служби.
