Каратєєва С. Ю. Ефективність хірургічного лікування гнійно-запальних ускладнень у хворих на цукровий діабет при застосуванні озонотерапії

1. Об'єкт - гнійно-запальні ускладнення м'яких тканин у хворих на ЦД; мета - покращати результати лікування гнійно-запальних процесів у хворих на цукровий діабет шляхом застосування внутрішньовенної дозованої озонотерапії; методи - загальноклінічні, лабораторні, мікробіологічні, морфологічні, біохімічні та статистично-аналітичні; результати - проведені клінічні дослідження 124 хворих на цукровий діабет із гнійно-запальними ускладненнями м'яких тканин показали, що перебіг гнійних процесів залежить від реактивності їх організму, мікробного чинника, балансу систем пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту та окиснювальної модифікації білків, рівня глікемії крові, експериментальні дослідження із застосування озонотерапії у щурів з алоксановим цукровим діабетом, за умов наявності гнійників м'яких тканин, показали, що в статевозрілих щурів озонотерапія виявляє протекторні властивості на підшлункову залозу, систему гемостазу та протеоліз плазми крові, тоді як у старих щурів не виявлено позитивного ефекту від проведення озонотерапії та водночас посилюються прояви інтоксикації, що зумовлює необхідність стриманого її використання у хворих літнього віку, на основі вивчення використання озонотерапії при місцевому та системному застосуванні розроблено та впроваджено в практику метод раціонального використання внутрішньовенної дозованої озонотерапії з індивідуальним щодо конкретного пацієнта підбором дози озону за лімфоцитотоксичним тестом у комплексному лікуванні хворих на цукровий діабет, перебіг якого ускладнився гнійно-запальними процесами м'яких тканин, результатом застосування дозованої озонотерапії є поліпшення перебігу ранового процесу та зниження показників перебування хворих на цукровий діабет із гнійно-запальними ускладненнями м'яких тканин на лікарняному ліжку.