Агашков В. С. Рання діагностика та прогнозування бронхолегеневої дисплазії у недоношених новонароджених

Дисертація присвячена удосконаленню диференційованого підходу до раннього прогнозування формування БЛД і діагностиці ступеня тяжкості у недоношених новонароджених з важкими дихальними порушеннями, яким проводилася штучна вентиляція легенів в неонатальному періоді. Визначена поширеність бронхолегеневої дисплазії, чинники патогенезу БЛД розділені у часовому порядку на первинні, пускові і другорядні. Як первинні чинники патогенезу виступають: спадкові особливості синтезу і деградації колагену, стать новонародженого, незрілість легеневої тканини. Пусковою причиною розвитку БЛД є інфекція у вигляді внутрішньоутробної пневмонії та ШВЛ, які потенціюють запальний процес у легенях. Як головний вторинний чинник патогенезу виступає гіперпродукція цитокіна TGF-?1, що викликає формування гіперпластичних і фіброзуючих процесів в бронхіальній системі та інтимі легеневих судин. При цьому важливим прогностичним чинником є наростання рівня TGF-?1 в сироватці крові на 6-7-у добу життя новонародженого. Для оптимізації ранньої діагностики БЛД у новонароджених з високим ризиком формування фіброзу легеневої тканини рекомендовано використовувати послідовно прогностичні алгоритми з доведеною клінічною ефективністю, які розроблені і впроваджені в рамках проведеного дослідження. Ключові слова: недоношений новонароджений, бронхолегенева дисплазія, цитокін TGF-?1, прогностичні алгоритми.