Боріков О. Ю. Експериментальне обґрунтування застосування кверцетину для корекції метаболічних проявів синдрому інсулінорезистентності

Об'єкт дослідження: метаболічні прояви синдрому інсулінорезистентності. Мета дослідження: визначити особливості впливу кверцетину на метаболічні прояви синдрому інсулінорезистентності різного ґенезу. Методи дослідження: біохімічні, біофізичні, фізіологічні, фармакологічні, імунологічні, статистичні. Теоретичні і практичні результати, новизна: вперше визначено вплив кверцетину на метаболічні прояви синдрому інсулінорезистентності різного ґенезу. Встановлено, що лікувально-профілактичне застосування кверцетину у щурів з метаболічним синдромом, індукованим висококалорійною дієтою, призводить до гальмування розвитку інсулінорезистентності, абдомінального ожиріння, дисліпідемії, оксидативного стресу, прозапального та протромботичного стану. Встановлено можливі механізми реалізації кардіопротекторних ефектів кверцетину, які пов'язані з поліпшенням біоенергетичних процесів та пригніченням оксидативного стресу у мітохондріях кардіоміоцитів за умов метаболічного синдрому. Ступінь впровадження: виявлені фармакологічні властивості кверцетину, спрямовані на корекцію функціонально-метаболічних проявів синдрому інсулінорезистентності, обґрунтовують доцільність його клінічної апробації як потенційного препарату для профілактики та лікування метаболічного синдрому. Сфера (галузь) використання: ендокринологія.