Жигоренко І. Ю. Концепт КОХАННЯ в сучасному німецькомовному й українському художньому тексті: лінгвокогнітивні та функціональні особливості

Концепт КОХАННЯ являє собою багатокомпонентну й багатошарову структуру, що охоплює широке культурне тло. Структура концепту КОХАННЯ представлена двома частинами: понятійною та культурно-фоновою.Словникове тлумачення лексеми «кохання» реалізується в німецькій та українській мовах шістьма типами значень з розподіленням між 20-ма семантичними ролями, що інтегруються в предметний, акціональний і компаративний фрейми.Номінативне поле «кохання» налічує 230 лексем, і поділяється на три мікрополя, які взаємоперехрещуються (синонімічне, антонімічне й асоціативне). Істотне місце в семантичному просторі семеми «кохання» посідає метафоричний складник, його аналіз із застосуванням фреймового підходу підтверджує існування типових моделей мислення й поведінки носіїв німецькомовної та української культур.Ґендерні особливості семантики асоціатів і синонімів об’єктивують наявність двох типів концептосфер – кохання жіночого та кохання чоловічого.