Кулинич Н. В. Космо- і антропоцентризм у драматургічній поетиці С. Беккета

У дисертації системно розглянуто недостатньо досліджені та дискусійні проблеми сучасного беккетознавства - поетикальну організацію та концептуальний базис драматургії С. Беккета 1960-1980-х років ("Щасливі дні", "Театр І", "Театр ІІ", "Нарис для радіо", "Ескіз для радіо", "Гра", "Каскандо", "Приходять та йдуть", "Дихання", "Не я", "Кроки", "Кач-кач", "Експромт в стилі Огайо", "Що де", "Катастрофа"). Під час аналізу беккетівських п'єс використано розроблені у ди-сертації поняття "космо- й антропоцентризму", "космо- й антропосфери", які у сукупності з сумі-жними поняттями "концепцій світу та людини" дозволяють відтворити цілісну картину беккетів-ського світу. У роботі проаналізовано різні поетикальні рівні пізніх п'єс С. Беккета - хронотопу, драматур-гічної дії та мови, образності та символіки, - визначено їх взаємообумовленість та спільність, на-явність космо- та антропоцентричних векторів. Авторкою висвітлено закономірності організації художнього світу С. Беккета та виявлено категорії, які формують концепцію людини письменника. Досліджено специфіку взаємодії космо- і антропосфер на рівні мотивної організації беккетівських п'єс.