Домилівська Л. В. Ідіостиль Юрія Яновського в контексті лінгвоестетичних парадигм І половини ХХ ст.

Осмислення авторської вербалізованої свідомості здійснено в аспекті лінгвістичної інтерпретації мови художніх творів та встановлення принципів їх лексико-семантичної побудови, з увагою до лінгвальних характеристик домінантних естетизованих одиниць - авторської мовної символіки. Системність лінгвістичного пізнання ґрунтується на усвідомленні зв'язку мови й мислення, проникненні у формування особливостей авторської мовотворчості, що поєднує загальні й індивідуальні, одиничні, особливі ознаки виразності мови, зумовлені різними факторами. У дисертації аргументується спорідненість мовноестетичної парадигми ідіостилю Ю. Яновського з українською культурою (мовні символи Т. Шевченка, І. Франка), слов'янською (асоціативні паралелі з мовосимволами М. Гоголя) і ширше - світовою (лінгвоестетичні домінанти мовотворчості Д. Лондона, Д. Конрада, К. Гамсуна) словесною культурою.