Дмитрієв С. Ю. Інсерційно-делеційний поліморфізм гена ангіотензинперетворюючого ферменту та ефективність ірбесартану у хворих з фібриляцією передсердь.

Дисертація присвячена вивченню актуальної проблеми сучасної кардіології -доцільності призначення ірбесартану у хворих з пароксизмальною та персистуючою фібриляцією передсердь, удосконаленню клiнiко - генетичних аспектів дослідження при цьому захворюванні. Доведений зв'язок між І/D-поліморфізмом гену ангіотензинперетворюючого ферменту у хворих на фібриляцію передсердь впливає не тільки на особливості клінічного перебігу захворювання та ступінь виразності структурних змін міокарду, але також й на рівень МНУП та ефективність терапії блокатором ренін-ангіотензинової системи - ірбесартаном. Визначення поліморфізму гену ангіотензинперетворюючого ферменту у хворих на фібриляцію передсердь дозволяє виділити серед пацієнтів групу високого ризику для призначення більш ефективних засобів лікування та здійснення мір цілеспрямованої профілактики ускладнень ФП, а також диференційовано підійти до призначеної терапії, віддаючи перевагу у носіїв I - алелю - ірбесартану. Доведено позитивний вплив на рівень досліджуваного пептиду в бік зниження за умови наявності серцевої недостатності, гіпертонічної хвороби та ІХС. Відсутність достовірних змін МНУП у хворих з ФП за наявності цукрового діабету та ожиріння супроводжується зниженням ефективності лікування ірбесартаном.