Об'єкт дослідження - процес управління персоналом виробничої організації. Мета дослідження - узагальнення теоретико-методичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо розвитку і використання соціально-психологічних методів управління персоналом для посилення згуртованості колективів через формування в них сприятливого соціально-психологічного клімату. Методи дослідження: узагальнення, аналіз та синтез; операціоналізація; історичний підхід; експертні оцінки і математична статистика; системний підхід; структурно-логічний аналіз; графічний й табличний аналіз. Дістали подальшого розвитку: методичний підхід до використання інструментів соціально-психологічного впливу на трудову активність колективу, який, на відміну від існуючих, враховує емоційний стан членів колективу, дозволяє визначити резерви посилення згуртованості; введення його в дію позитивно впливає на трудову поведінку працівників і виваженість колективних рішень; методичне забезпечення оцінки соціально-психологічного впливу на активність персоналу, яке відрізняється оригінальною технологією моніторингу, що дозволяє виконувати періодичну оцінку згуртованості, соціально-психологічного клімату колективу шляхом використання методу "кольорового відображення емоційного стану" і розрахунку індексу згоди, це дає змогу своєчасно й адекватно реагувати на зміни емоційного стану колективу. Удосконалено: визначення сутності та змісту поняття "соціально-психологічні методи управління", які, на відміну від існуючих підходів, запропоновано розглядати як сукупність специфічних способів активізації поведінки персоналу через формування психологічних установок і позитивних емоцій, а також через вплив на міжособистісні стосунки в колективі для розвитку його згуртованості і відповідального ставлення персоналу до роботи, визначення сутності та змісту поняття "соціально-психологічний клімат", яке, на відміну від існуючих, запропоновано розглядати як систему міжособистісних стосунків між членами колективу, для яких є характерним повне взаємне інформування щодо стану робочих ситуацій, колективізм, відповідальність і організованість, відкритість у спілкуванні, контактність, відсутність на робочому місці негативних емоцій; технологію визначення резервів розвитку аналізованих чинників щодо формування сприятливого соціально-психологічного клімату, яка на відміну від існуючих передбачає його системний розгляд та дає змогу враховувати особливості трудового колективу; методичне забезпечення щодо розроблення та реалізації комплексу інтерактивних методів впливу на формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі, відмінність якого полягає у врахуванні як емоційного стану колективу в цілому, так і рівню розвитку синдрому "професійного вигорання" у кожного працівника, що дає змогу керівникові своєчасно попереджувати критичні ситуації у виробничому колективі. Наукові результати використовуються у діяльності ДП "ГИПРОКОКС" (довідка № 14/1 від 12.01.2011) та у підготовці й викладанні навчальних дисциплін "Соціальна психологія", "Культура ділового спілкування і партнерства", "Формування та розвиток інтелектуального капіталу виробничої організації" у Харківському національному економічному університеті (довідка № 11/86 - 09 - 19/1 від 11.01.2011).
