Руднєва І. В. Клініко-параклінічна характеристика стану серцево-судинної системи у дітей, хворих на цукровий діабет, та шляхи корекції виявлених порушень

Дисертація присвячена удосконаленню діагностики серцево-судинних, нейровегетативних порушень у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу, та розробленню їх медикаментозної корекції. На основі комплексного клініко-інструментального обстеження у 48,46% пацієнтів, хворих на цукровий діабет 1 типу, виявлено діабетичну кардіоміопатію. Частота кардіоміопатії залежить від тривалості захворювання та схеми інсулінотерапії. Перебіг ЦД 1 типу у дітей, за даними аналізу холтерівського моніторингу, характеризувався напруженням функціонування симпатичної ланки ВНС, що проявлялося зниженням активності симпатичного та парасимпатичного тонусу з розвитком вегетативної денервації серця. Використання комбінації аналогів людських інсулінів гларгін та глюлізин у дітей, хворих на ЦД 1 типу, сприяло поліпшенню електричної стабільності міокарда та відновленню у них вегетативного контролю серцевої діяльності з послідовним підвищенням загальної потужності спектру серцевого ритму, відновленням вагосимпатичного балансу. Дітям, хворим на ЦД 1 типу, властива поява не тільки гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, але й зміни геометрії як його порожнини, так і стінок. Так, у 64% хворих на підставі доплерографії діагностовано прояви ремоделювання лівого шлуночка у вигляді концентричної гіпертрофії, ексцентричної гіпертрофії та концентричного ремоделювання. Процеси ремоделювання виникають вже на 1 році захворювання. Показано, що вміст термінального фрагменту мозкового натрійуретичного пептиду в сироватці крові дітей, хворих на ЦД 1 типу, змінювався в залежності від тривалості захворювання Встановлено, що підвищення рівня NTproBNP відбувалося у хворих з тривалістю захворювання від 1-го до 5 років, що віддзеркалює стан адаптації серцево-судинної системи. Встановлено, що у комплексному лікуванні ранніх проявів діабетичної міокардіопатії у дітей доцільно застосовувати препарат мельдонія дигідрат.