Снісар А. В. Медико-соціальна оцінка результатів лікування ускладненої виразкової хвороби та можливості хірургічної реабілітації хворих з обмеженням життєдіяльності

Дисертація присвячена проблемі медико-соціальної реабілітації пацієнтів з обмеженням життєдіяльності після хірургічного лікування виразкової хвороби (ВХ) та її ускладнень. Проаналізовано дані 393 хворих на ВХ шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК), з яких 350 пацієнтів були оперовані з приводу ВХ та її ускладнень. Провідними причинами виникнення інвалідизуючих наслідків хірургічного лікування ВХ є підвищення шлункової ацидності, контамінація Н. руlori, порушення моторно-евакуаторної функції шлунка та ДПК, патологічний жовчний рефлюкс та демпінг-синдром. Запропоновано удосконалену технологію медико-соціальної реабілітації цієї категорії пацієнтів. Модель прогнозування інвалідності із високою специфічністю (95,2%) і чутливістю (84,9%) та безпомилковістю (86,3%) дає можливість прогнозувати ймовірність настання інвалідності після хірургічного лікування ВХ. Вибір патогенетично обґрунтованих способів хірургічної реабілітації дозволив знизити кількість рецидивів виразки з 51% до 9,1%.