Сажин С. І. Ефективність альтернативних режимів зменшення обсягу контрольованої терапії бронхіальної астми у дітей шкільного віку.

Об'єкт дослідження: режими моніторингу контролю бронхіальної астми у дітей. Мета дослідження. Оптимізувати контроль бронхіальної астми у дітей шкільного віку шляхом обґрунтування доцільності застосування режиму одноразового добового прийому препаратів базисної терапії за умови середнього ступеню тяжкості перебігу хвороби. Методи дослідження: загальноклінічні, імунологічні, цитологічні, алергологічні, інструментальні, біохімічні, соціологічні, статистичні. Вивчення у 118 дітей шкільного віку, хворих на середньотяжку персистувальну бронхіальну астму, клінічно-анамнестичних даних (частота денних та нічних симптомів, використання швидкодіючих b2-адреноміметиків, кількість госпіталізацій з приводу загострень, толерантність до фізичних навантажень), опитувальників з рівня контролю та якості життя, лабораторно-інструментальних критеріїв (імунологічних показників крові, неспецифічної гіперсприйнятливості бронхів, біохімічних показників конденсату видихуваного повітря, маркерів атопії) дозволило виявити характерні особливості перебігу захворювання, визначити діагностичну цінність запропонованих критеріїв у верифікації контрольованої та неконтрольованої бронхіальної астми в дітей. На підставі динамічної комплексної оцінки альтернативних режимів зменшення обсягу протизапального лікування середньотяжкої бронхіальної астми в дітей шкільного віку продемонстровано, що при зменшенні обсягу контролювальної терапії одноразове призначення інгаляційних глюкокортико-стероїдів не поступається за ефективністю, а за деякими критеріями переважає стандартну схему профілактичного лікування захворювання.