Сковронська А. О. Клініко-патогенетичне обґрунтування методів ранньої діагностики гіпоксично-ішемічних уражень нервової системи у новонароджених

Дисертація присвячена вивченню особливостей перебігу гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи у новонароджених, а саме можливостям оптимізації ранньої діагностики за допомогою нейрофункціональних методів дослідження та визначення енергетичного статусу організму. Вперше встановлено діагностично-значущі ознаки гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи новонароджених залежно від ступеня тяжкості: констрикція передньомозкових і базилярної артерій при легкому та середньо-тяжкому ураженні та дилятація вищеназваних судин при тяжкому ураженні центральної нервової системи; зниження амплітуди і реактивності електроенцефалограми, поява генералізованої епілептиформної активності, сповільнення проведення імпульсу у проекції кори при реєстрації викликаних зорових потенціалів, та у ділянці медіальних колінчастих тіл – при реєстрації викликаних слухових потенціалів. Вперше оцінено активність внутрішньоклітинних ферментів у новонароджених залежно від ступеня тяжкості гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи. Виявлено дефіцит внутрішньоклітинних ферментів у вигляді зниження активності мітохондріальних ензимів (сукцинатдегідрогенази, лактатдегідрогенази), який корелював з тяжкістю ураження. Доведено доцільність застосування в комплексному лікуванні новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи препаратів янтарної кислоти.