Останіна Т. Г. Кардіоваскулярний ризик та стан серцево-судинної системи у жінок, які перенесли гестаційну артеріальну гіпертензію

Дисертація присвячена вивченню особливостей АГ у жінок з гестаційною гіпертензією (без протеїнурії) та прееклампсією в анамнезі з визначенням чинників ризику ССЗ, ліпідного спектра крові, рівня мікроальбумінурії, показників ДМАТ, структурно-функціонального стану серця і поліморфізму G-894Т промотора гена ендотеліальної NO-синтетази. Було обстежено 83 жінки (50 жінок з прееклампсією в анамнезі та 33 жінки з гестаційною АГ (без протеїнурії) під час вагітності) у віці 20-40 років, через 3-5 років після пологів. Встановлено, що через 4 роки після пологів 30,3% жінок з гестаційною АГ (без протеїнурії) і 14% жінок з прееклампсією в анамнезі мали АГ 1-го ступеня. Вперше виявлені особливості добового профілю АТ та змін серцево-судинної системи у жінок з гестаційною гіпертензією (без протеїнурії) та прееклампсією в анамнезі. У жінок з прееклампсією в анамнезі встановлено наявність тільки двох варіантів генотипу G-894T промотора гена еNOS: гетерозиготного GT-генотипу (82,9%) і гомозиготного (патологічного) ТТ-генотипу (17,1%). У роботі доведена доцільність диспансерного спостереження терапевтом та кардіологом всіх жінок, які перенесли гестаційну гіпертензію, з проведенням регулярного контролю рівня "офісного" і "домашнього" АТ, виміром ОТ і маси тіла, показників ліпідного спектра крові та мікроальбумінурії, з обов'язковою корекцією всіх модифікуємих серцево-судинних чинників ризику