Мельник Д. М. Самоідентифікація як особистісний і філософський дискурс у прозі Інгеборг Бахман

Дисертація є першим у вітчизняному літературознавстві системним дослідженням пізньої прозової творчості австрійської письменниці Інґеборґ Бахманн (1926 - 1973) із перспективи актуалізації в ній ідентичнісної проблематики. Процес самоідентифікації письменниці розглядається в історико-культурному, філософському та біографічному контекстах. Ідентичнісна проблематика інтерпретується не лише як наскрізна проблема творчості І. Бахманн, а в першу чергу як аспект конституювання її письменницької самототожності та визначальний фактор конструювання її художнього світу. Відтак художні твори письменниці тлумачаться як саморефлексія, як спроба віднайти власну ідентичність у художньому просторі. На основі аналізу пізніх прозових творів авторки, роману "Маліна" (1971 р.) та оповідань зі збірки "Синхронно" (1972 р.), розкриваються основні аспекти самоідентифікації художніх фігур: дискурсивний, часово-просторовий, комунікативний та наративний, а також специфіка художнього інсценування ідентичності, обумовлена можливістю чи неможливістю представити власну я-ідентичність.