Колосова С. В. Драматургія М.С. Гумільова: стилізація та інтертекст

Об'єкт - п'єси М.С. Гумільова "Дон Жуан в Египте" (1912), "Обед в Бежецке" (1912), "Игра" (1912), "Актеон" (1913), "Дитя Аллаха" (1917), "Гондла" (1917), "Отравленная туника" (1918), "Дерево превращений" (1918) та "Охота на носорога" (1920), їхні редакції й варіанти, незавершені драматичні сцени й фрагменти "Три жены мандарина" (1918), <Отрывок>, "Зеленый тюльпан", "Красота Морни" (<1919>), переклад драми Р. Браунінга "Пиппа проходит" (1914), а також статті й театральні рецензії (1908-1912 рр.); мета - полягає в тому, щоб виявити форми інтертексту та функцію стилізації в драматургії М. С. Гумільова; методи - цілісного, мотивного, порівняльно-типологічного, інтертекстуального, міфопоетичного аналізу художніх творів; новизна - виявлені претексти п'єс М. С. Гумільова й визначена специфіка та форми інтертексту в них; визначені функція, особливості й типи стилізації в його драматургії; обґрунтовані принципи циклотворення в ранніх п'єсах поета; охарактеризовані різноманітні взаємозв'язки п'єс поета з його поетичною творчістю 1912-1920 рр., з'ясована жанрова природа п'єс, естетична концепція М. С. Гумільова й уточнена роль драматургії в його спадщині; результати - можуть бути використані при вивченні російської поезії та драматургії першої половини ХХ ст. у вищій школі, у спецкурсах і спецсемінарах, а також у подальших дослідженнях творчості М. С. Гумільова; галузь - філологія