Об'єкт: сколіотичні деформації хребта у пацієнтів віком понад 18 років. Мета: розробити критерії диференціальної діагностики, прогнозування стану та принципи хірургічного лікування сколіозу у дорослих з метою покращення ефективності лікування. Методи: клінічні, неврологічні, рентгенологічні, у тому числі комп'ютерна і магнітно-резонансна томографія для верифікації результатів; математичне моделювання методом кінцевих елементів; статистичний метод для підсумку розрахунків отриманих результатів. Уперше розроблено критерії диференціальної діагностики та прогнозування стану різних типів сколіозу у дорослих. Уперше обґрунтовано цінність клінічних і рентгенологічних ознак для діагностики різних типів сколіозу у дорослих та розроблено математичну програму їх диференціації. Уперше доведені загрозливі, прогностично несприятливі діагностичні ознаки для всіх сколіотичних деформацій хребта у дорослих, це: біль, неврологічні розлади, неврогенна кульгавість, стеноз хребтового каналу, нестабільність деформації у вигляді антелістезу, ретролістезу або латеролістезу та прогресування деформації хребта. Уперше за допомогою математичного моделювання з використанням методу кінцевих елементів досліджено напружено-деформований стан системи "імплантат - поперековий відділ хребта - таз" і доведено, що найбільш напруженими ділянками кісткової тканини є місця введення гвинтів у хребці. Водночас у міру віддалення від цих зон величина напружень кісткової тканини зменшується. Під час використання фіксації таза стрижнями найбільш вірогідною ділянкою перелому останніх є зона їхнього згину. Напружено-деформований стан системи є сприятливішим у разі протяжності інструментації L I-S I - таз, де рівень напруження у хребці L V зменшено до 22,5 МПа, а у крил клубових кісток - до 59,2 МПа порівняно з попередніми варіантами фіксації. Уперше розроблено новий фіксуючий пристрій для стабілізації хребта, нові конструктивні рішення якого дозволяють виконувати надійну фіксацію хребта. Запропоновані критерії діагностики і математична програма диференціації для різних типів сколіозу у дорослих дозволять своєчасно встановити діагноз і провести якісне лікування пацієнта, що забезпечить прогнозування його майбутнього життя. Розроблений алгоритм діагностики та принципи хірургічного лікування сколіозу у дорослих дозволять застосовувати індивідуальний підхід та правильну тактику до лікування цієї категорії хворих, підвищити ефективність хірургічного лікування, зменшити відсоток післяопераційних ускладнень, а це, у свою чергу, знизить термін перебування на лікарняному листі та кількість випадків первинної непрацездатності. Запропонована кінцево-елементна модель поперекового відділу хребта і таза може бути застосована для подальших наукових досліджень. Застосування розробленого нового фіксатора для стабілізації хребта у випадку його протяжної фіксації до таза забезпечить надійнішу жорстку стабілізацію хребта, що виключить розвиток нестабільності конструкції, виривання гвинтів і їх перелом на рівні сегмента L V-S I, а також забезпечить створення надійного кісткового блоку і тим самим запобігти розвитку псевдоартрозу на цьому рівні. Запропонований фіксатор також може бути використаний у будь-якій лікувальній установі або лікарні, де проводять хірургічне лікування захворювань та ушкоджень хребта. Результати досліджень впроваджено в клінічну практику Державної установи "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України", клініки нейрохірургії НДІ травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету імені М.Горького та учбовий процес кафедр травматології та ортопедії Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України і Харківського національного медичного університету МОЗ України. Травматологія та ортопедія.
