Глуховцева І. Я. Динаміка української фразеології кінця ХХ – початку ХХІ століття: тенденції розвитку

Об’єкт – Об’єкт – стійкі сполучення слів, які стали джерелом утворення трансформ і варіантів ФО, антиприслів’я як трансформи кодифікованих виразів фразеологічного типу та варіанти як модифікати їхніх прототипів; мета – структурно-семантичний, компонентний і функціональний аналіз прислів’їв та приказок, афоризмів, власне фразеологізмів української мови, які зазнали трансформування й варіювання в процесі їх творення; з’ясування функцій, диференційних ознак, способів творення та особливостей уживання антиприслів’їв і варіантів ФО; методи – описовий, зіставний, структурний, структурно-семантичного моделювання; новизна – уперше комплексно проаналізовано трансформи та варіанти стійких сполучень слів, з’ясовано їхню структуру, компонентний склад, текстотвірний потенціал, визначено функціональну активність базових ФО у контексті творення антиприслів’їв; результати – проаналізовано структуру, семантику, компонентний склад ФО, до яких виявлено антиприслів’я; досліджено прийоми перетворення ФО в антиприслів’я; визначено місце оказіональних та загальномовних елементів у складі фразеологізмів при утворенні варіантно-синонімічних груп; здійснено моделювання варіантно-синонімічних груп фразеологізмів та з’ясовано тенденції їхнього розвитку; створено словник; галузь – лексикологія, фразеологія, лексикографія, історія української літературної мови.