Романюк І. В. Ритмо-мелодична організація мелосу українських дум у взаємозв’язку зі словом.

Дисертацію присвячено розгляду словесної та музичної формульності українських дум на матеріалах записів та досліджень з Харківщини, Полтавщини та Чернігівщини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Розглянуто словесну та музичну формульність як засадничу одиницю формотворення українських дум, визначено роль формул у механізмі творення епосу в контексті дискурсу «традиція-імпровізація». Проаналізовано типові місця поетики українських дум і здійснена класифікація словесної формульності. У дисертації комплексно досліджено музичні формули думової рецитації, здійснено їх класифікацію. Виявлено взаємозв’язок словесних і музичних формул та зроблено текстологічний аналіз записів дум із нотаціями. На матеріалах досліджень думової епіки встановлено вплив соціокультурних факторів на словесну і музичну формульність. Використовуючи методику С. Грици, зроблено парадигматичний аналіз думи «Вдова» з Харківщини, Полтавщини та Чернігівщини. На підставі проведеного аналізу скласифіковано словесні і музичні формули, виявлено їхні індивідуальні, регіональні, загальні особливості. У дослідженні наведено приклади типологічної спорідненості словесно-музичної формульності українських дум із південнослов’янським епічним фольклором та близькосхідною народно-професійною музикою. Виявлено спільні мелодичні звороти, характерні для українських дум і південнослов’янського фольклору. Простежено відмінність дум від південнослов’янського та близькосхідного фольклору в контексті самобутності української епіки.