Дисертаційне дослідження присвячене актуальній темі - розробці інформаційно-методичного забезпечення вивчення спеціальних дисциплін майбутніми екологами. У роботі показано роль і місце інформаційно-методичного забезпечення у навчальному процесі аграрних ВНЗ. Вища аграрна освіта України сьогодні це - університети (10 Національних та Національних аграрних, 6 державних аграрних, по одному - державний морський технологічний, агроекологічний, агротехнічний), академії (2), інститути (2 агротехнічних). Спрямовуючись на якісну професійну самореалізацію особистості, соціальну значущість і престиж знань, аграрна освіта значне місце відводить інформаційно-методичному забезпеченню. Розглядаючи його в історичному розрізі, встановили, що аграрні бібліотеки налічують майже 8,5 мільйонів томів літератури. Встановлено, що витоки інформаційно-методичного забезпечення відносяться до відкриття агрономічного відділення на базі Київського політехнічного інституту. У фундаментальній загальноінститутській бібліотеці зібрали цінні фонди літератури сільськогосподарського змісту, але задовольнити потреби студентів і професури повністю не змогли. У той же час створюється агрономічний гурток, який взяв на себе роль першого в Києві науково-агрономічного товариства. Таким чином була започаткована і розвивалася перша бібліотека сільськогосподарського напряму (1903 р.). Цей період можна вважати передвісником інформаційно-методичного забезпечення. Розкрито структуру (моделі; навчально-методичні матеріали; науково-методичні матеріали; програмні засоби) і зміст (новизна; оновлення та поглиблення наявних знань; історизм; міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки; професійна спрямованість; життєва значущість; постановка демонстрацій; фактор "яскравої плями" - загадковість; проекція життєвих уявлень на рівень наукових понять; розкриття границь застосування теорій і законів; використання відео-, аудіо-, графічної інформації) інформаційно-методичного забезпечення, показано його роль у професійній підготовці майбутніх екологів. Принципи, критерії й умови, обґрунтовані у дослідженні, лягли в основу розробки і реалізації інформаційно-методичного забезпечення. Виділено принципи: науковості, системності, інформаційності, послідовності, доступності, наочності, складності й трудності, активності, свідомості, самостійності. При обґрунтуванні критеріїв враховувались казуальний, змістовий, динамічний показники. З огляду на це обрано змістово-результативний, операційний, мотиваційно-динамічний критерії розробки інформаційно-методичного забезпечення, а також виявлено й теоретично обґрунтовано суб'єктивні й об'єктивні умови. Обґрунтовано засоби вдосконалення навчального процесу на основі інформаційно-методичного забезпечення, до яких віднесли: IBM Lotus Learning Management System, IBM Lotus Workplace Collaborative Learning, WebCT Campus Edition, WebCT Vista 3.0, BlackBoard, Прометей, Moodle, ДОЦЕНТ.
