Крук А. А. Художнє переосмислення концепту долі у прозі Томаса Гарді та в українській літературі другої половини ХІХ - початку ХХ століття.

Об'єкт - цикл романів Т. Гарді, повісті І. Нечуя-Левицького, романи Панаса Мирного, І. Франка. Мета - з'ясувати типологічні збіги та розбіжності семантичного наповнення концепту долі, виявити і зіставити соціокультурні, світоглядні та художньо-естетичні чинники, які зумовили спільність і своєрідність на рівні проблематики, жанрової структури, образності творів Т. Гарді, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І. Франка. Методи - порівняльно-типологічний, типологічний, герменевтичний, міфопоетичний підхід, культурно-історичний, біографічний. У дисертації представлене комплексне дослідження проблеми переосмислення концепту долі. У межах зіставного аналізу творчості Т. Гарді, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І. Франка означений взаємозв'язок ментальних структур письменників та форм реалізації проблеми долі. Проаналізовані особливості літературознавчих досліджень персоналістичної проблематики творчості англійського та українських письмеників, комплексно осмислений естетично-філософський аспект концепту долі у реалістичній літературі другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Співвіднесена проблематика прози реалістів з літературним і суспільним контекстом їхньої доби, проаналізована у порівняльному аспекті система художніх образів в українській та англійській прозі, простежена специфіка зображення дійсності у творах, а також виявлені типологічні збіги і розбіжності у реалізації мотиву долі в творчості Т. Гарді, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І. Франка. Сфера - навчальний процес.