Черненко В. Г. Оптимізація і диференціація стратегії інтенсивної терапії вторинних гнійних менінгоенцефалітів

Дисертація присвячена питанням покращення діагностики; методикам оцінки тяжкості стану при надходженні, в динаміці спостереження; оптимізації ІТ ВГМЕ. Проведений ретроспективний аналіз 873 історій хвороб хворих з ВГМЕ передбачав вивчення динаміки рівня та структури випадків госпіталізації і летальних результатів в залежності від локалізації первинного вогнища і алгоритмів ІТ, дозволив виявити модифіковані, частково модифіковані і не модифіковані фактори летальності. Модифіковані і частково модифіковані фактори, в сукупності становлять 50% і являються резервом оптимізації лікування ВГМЕ. Інфекційні ускладнення у пацієнтів з невідкладними станами з боку ЦНС при вимірюванні ВЧТ і абсолютні протипоказання для використання інвазивних методів вимірювання ВЧТ у хворих з ВГМЕ спонукали нас обгрунтувати, розробити і впровадити неінвазивний метод оцінки церебральної капно- та оксиметрії в оцінці мозкових перфузії та метаболізму. Позитивний градієнт рлСО2 - раСО2 і цереброспінальний ацидоз завжди спостерігається при зниженні ЦПТ, наявності об'єктивних клінічних ознак набряку головного мозку. Зниження градієнта рлСО2 - раСО2 і підвищення рНл > 7,32 являються предикторами позитивного прогнозу у пацієнтів з невідкладною церебральною патологією. Незважаючи на початковий більш важкий стан хворих з ВГМЕ у ІІ групі, додавання до стандартної терапії розчину реамберину сприяло прискоренню відновних процесів.