Сенчило Н. О. Соціальна турецька новела першої половини XX століття: жанрові особливості, типологія героїв.

Дисертацію присвячено дослідженню жанрових особливостей і типології героїв у соціальній турецькій новелі першої половини XX століття. Проаналізовано основні типи жіночих образів (матері, жебрачки, повії) та соціально-психологічні типи "маленької" людини у турецькій соціальній новелі, охарактеризовано типи образів сатиричного героя на прикладі новел О. Сейфеттіна та С. Ертема. На основі аналізу творів Г. З. Ушаклиґіля, О. Сейфеттіна, Р. Г. Карая, С. Ертема, О. Кемаля окреслено еволюцію світогляду героя: шлях від соціально несвідомої до соціально активної особистості. Простежено витоки та форми вираження жанру соціальної новели у турецькій літературі, охарактеризовано найпоширеніші з них: новела-"доля", психологічна та дидактична новели, новела-етюд, новела-репортаж. У роботі вперше запропоновано детальну класифікацію та розкрито найпоширеніші соціальні мотиви. Визначено передумови та особливості розвитку соціального реалізму в художньому просторі Туреччини. З'ясовано характерні відмінності визначальних типів реалізму (соціального, соціалістичного, критичного) у турецькій літературі.