Гаврилюк О. І. Клініка і тактика лікування тяжкої пневмонії у дітей на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини.

Дисертаційна робота присвячена питанням підвищення ефективності лікування дітей, хворих на тяжку пневмонію на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Обстежено 338 дітей хворих на ТППн віком 6-15 років, серед яких у 192 пацієнтів виявили ознаки НДСТ. Контрольоване лікування на проспективному етапі проведене 154 дітям. Доведено, що ступінь тяжкості клінічного перебігу тяжкої пневмонії у дітей є пропорційним ступеню вираженості сполучнотканинної дисплазії у них. В результаті складних змін функції системи зовнішнього дихання у дітей, хворих на пневмонію, виникають значні порушення прооксидантно-антиоксидантної системи, активація катаболічних процесів, зростає ендогенна інтоксикація та активність запалення більше виражені при наявності проявів сполучнотканинної дисплазії. Основними збудниками позалікарняної пневмонії, ускладненої гнійним ендобронхітом, є St. рneumonia і St. аureus, найбільша резистентність яких виявлена до цефалоспоринів ІІІ-ІV поколінь та амікацину. Доведено, що приєднання до стандартної терапії пневмонії препаратів метаболічної дії L-аргініну гідрохлориду і Убіхінону Д10 зумовлює корекцію порушень в системі зовнішнього дихання, значне зменшення активності прозапальних цитокінів, процесів перекисного окиснення ліпідів та розвитку метаболічної інтоксикації, активацію ферментів антиоксидантної системи та протизапального захисту, що в сукупності дозволяє в коротші терміни досягнути позитивного клінічного ефекту і підвищити ефективність лікування пневмонії у дітей, особливо з ознаками НДСТ.