Бабич В. О. Оптимізація хірургічного лікування гострого парапроктита.

Робота присвяена поліпшенню безпосередніх та віддалених результатів комплексного лікування хворих на гострий парапроктит (ГП) шляхом удосконалення методів діагностики і індивідуалізованої тактики хірургічного лікування та ведення хворих в післяопераційний період. Встановлено, що результати хірургічного лікування ГП залежать від своєчасної, точної топічної діагностики гнійників параректальної клітковини, адекватно виконаного оперативного втручання та раціонального ведення рани у промежині в післяопераційний період. Складнощі в діагностиці глибоких форм ГП зустрічаються в 29% випадків. Комп'ютерна томографія дозволяє в складних і сумнівних випадках знизити кількість недостовірних результатів дослідження в 3 рази (з 12,7% до 4%). Диференційований підхід до вибору оптимального методу оперативного втручання, залежно від складності ГП, в поєднанні із застосуванням при лікуванні ран у промежині, після радикального розтину ГП, методик локального НВЧ-опромінення з частотами 2,45 і 0,915 ГГц дозволив досягти більш ранньої нормалізації стану клітинного і гуморального імунітету, підвищити ефективність антибактеріальної терапії та скоротити тривалість І та ІІ фаз ранового процесу. Розроблений лікувально-тактичний підхід при гострому парапроктиті дозволив скоротити терміни лікування хворих з 33,06±3,15 до 15,8±2,06 днів, істотно знизити частоту ранніх післяопераційних ускладнень з 13,6% до 3%, розвитку рецидивів захворювання і переходу процесу в хронічний перебіг з 11,8% до 4% порівняно з традиційними методами лікування.