Об’єкт дослідження: процеси стратегічних змін на промислових підприємствах; мета роботи: розвиток теоретичних положень, розробка методичних і практичних рекомендацій щодо формування інструментарію управління стратегічними змінами машинобудівних підприємств; методи дослідження та апаратура: індуктивний і дедуктивний, аналізу і синтезу, спостереження, порівняння, економіко-математичні методи, метод факторного аналізу, метод формалізації та експертні методи оцінювання; теоретичні і практичні результати: інструментарій управління стратегічними змінами завдяки формуванню множини способів дій щодо реалізації стратегічних змін, що, на відміну від існуючих, відповідає стану об’єктів змін (організації, технологій, продукції, ринку, персоналу) та цілям підприємства через реалізацію стратегій змін: внутрішнього зростання (концентрація на ринку, розвиток ринку, розробка/оновлення продукції, вилучення вкладень, диверсифікація) та зовнішнього – інтеграція та диверсифікація; методичне забезпечення аналізу процесів реалізації стратегічних змін підприємствами, що включає методичні підходи, етапи, показники та критерії оцінки, методи розрахунків і моделювання, інтерпретацію результатів та їх використання, відмінність якого від існуючого полягає в ідентифікації стратегічних змін через аналіз стану об’єктів стратегічних змін на машинобудівних підприємствах, стратегій змін та способів їх реалізації завдяки виділенню особливостей прояву та специфіки застосування інструментарію управління стратегічними змінами; понятійний апарат управління стратегічними змінами підприємства завдяки визначенню змісту поняття «інструментарій управління стратегічними змінами», що на відміну від існуючих базується на виділенні за ознакою «об’єкт стратегічних змін» його структурних складових – способи реалізації змін, критерії реалізації, стратегії змін, методи вибору, контролю й оцінювання стратегічних змін; методичний підхід до формування інструментарію управління стратегічними змінами підприємства, напрями та етапи якого відповідають визначеній структурно-логічній послідовності: «об’єкти змін» – «стратегічні зміни» – «інструментарій управління» («стратегії змін», «способи реалізації», «критерії реалізації», «методи вибору, контролю й оцінювання») – «потенціал реалізації змін»; методичний підхід до оцінки потенціалу реалізації стратегічних змін, відмінність якого полягає в оцінюванні (крім характеристик, що мають корпоративний та організаційний контекст дій системи управління) рівня компетентності, розвитку та навчання управлінського персоналу, який розробляє стратегії та керує процесами змін, – з позицій примату суб’єктної складової потенціалу як ключового важеля впливу на реалізацію стратегічних змін; ступінь упровадження: розробки впровадженні в практичну діяльність ПрАТ «У.П.Е.К», ДП завод «Електроважмаш», ВАТ «Турбоатом»; сфера використання: управління стратегічними змінами підприємства
